Ігри на знайомство На початку навчального року керівник гуртка може використовувати
різноманітні ігри, мета яких – познайомити гуртківців та вивчити особистість
кожної дитини. Адже першим етапом створення колективу є знайомство. Чим швидше
діти познайомляться один з одним тим легше буде працювати керівнику гуртка.
«М’яч»
Всі учасники стають у коло. Ведучий
кидає м’яч
одному з них, називаючи при цьому своє ім’я й ім’я того, кому він адресований. Гра триває доти, доки
всі учасники не засвоять добре імена інших і перестануть перепитувати їх один в
одного, почавши швидше передавати м’яч.
«Мікрофон»
Гуртківці сидять
(або стоять) в колі. По колу передається уявний «мікрофон», а хто його тримає –
називає своє ім’я і каже, що любить (перша буква улюбленої речі має відповідати
першій букві імені дитини) або розказує щось про себе.
Ігри на формування згуртованості
Важлива роль керівника гуртка - це формування дитячого колективу. Адже в
гурток приходять діти різного віку, із різних шкіл та населених пунктів. Подані
ігри можуть допомогти педагогу об’єднати гуртківців у велику та дружню сім’ю, виявити
лідерів у колективі.
«Шикуйтеся за зростом!»
Учасники стають у щільне коло й закривають очі. Їхнє завдання: не розплющуючи
очей, вишикуватися за зростом. Після виконання завдання вони одержують команду
«Розплющити очі!», щоб побачити, що із усього цього вийшло. По закінченні гри
проводиться обговорення, наскільки складно було виконувати це завдання і як
себе почували учасники.
Примітка. Гра-вправа може мати кілька варіантів: наприклад, шикуватися з
урахуванням кольору очей (від найсвітліших до найтемніших – зрозуміло, не
заплющуючи очі), кольору волосся і т.д.
«Ми з тобою схожі тим, що…»
Учасники стають у два кола – внутрішнє і зовнішнє. Кількість осіб в обох
колах повинна бути однаковою. Кожний з учасників зовнішнього кола вимовляє,
звертаючись до свого партнера, фразу, що починається зі слів: «Ми з тобою
схожі тим, що…»
Кожний учасник внутрішнього кола відповідає: «Ми з тобою відрізняємося тим,
що…»
Потім за командою ведучого учасники внутрішнього кола пересуваються,
міняючи партнера. Процедура повторюється доти, доки кожний учасник внутрішнього
кола не зустрінеться з усіма учасниками кола.
«Групова поема»
Перший гуртківець вигадує початок поеми в один рядок і передає свій листок
сусідові ліворуч, щоб той у продовження дописав свій рядок. Після того, як всі
візьмуть участь у створенні поеми, вона вертається до автора першого рядка. Потім
керівник гуртка зачитує гурткову поему.
«Склади
розповідь»
Перший гуртківець говорить яку-небудь фразу, наприклад: «Одного разу я
йшов ввечері через ліс…» Другий гуртківець говорить другу фразу, що є продовженням
розповіді, за ним третій і т.д…Таким чином створюється колективна розповідь.
Можна спочатку дати тему розповіді.
Ігри для розкриття творчого потенціалу
гуртківців
Для розкриття творчого потенціалу кожного гуртківця пропоную на гурткових
заняттях використовувати наступні ігри.
«Розігрування ролей»
Гра ґрунтується на їх розподілі (ролей, обов’язків) між дітьми. Керівник
гуртка повинен заздалегідь укласти сценарій чи план проведення гри. Тут можуть
застосовуватися дві форми проведення заняття:
·
ролі розподіляються між окремими
гуртківцями, інші є пасивними спостерігачами;
·
усі гуртківці входять і групи (команди).
У проведенні будь-якої гри команди мають бути мало чисельними (4-5 осіб).
Вони є учасниками гри. Обов’язковою умовою проведення гри є ознайомлення дітей з її
інструкцією. Вони навчаються орієнтуватися в різних життєвих ситуаціях, праці,
маючи певні погляди, позиції, інтереси.
«Відкритий мікрофон»
Використовується для обговорення стану справ та життя гуртківців у
колективі. Оголошується питання: «Що я хочу сказати» або «Чому в мене болить душа» чи
«Прошу слова». За результатами гри керівник підбиває підсумки.
«Захист проекту»
Ставиться проблема,
наприклад, «Наш позашкільний заклад у майбутньому». Учасники гри: мрійник
(доповідач), критик (опонент), спільник, пропагандист. Оцінка виставляється за
сміливий цінний проект.
«Газетна казка»
Група ділить на
підгрупи в кількості 4 чоловік. На підгрупу дають газети і ножиці. Визначають
час. Необхідно із газетних вирізок скласти розповідь. По завершенні роботи
зачитують розповіді, які склали діти.
Ігри, що
розкривають особистісні можливості дитини
«Самооцінка»
Намалювати
горизонтально 8 кружечків і поставити в одному з них своє «Я». Чим лівіше
знаходиться кружечок з «Я», тим вищою є самооцінка.
«Соціальна
зацікавленість»
Сприйняття себе частиною групи або окремо від інших.
На аркуші паперу зображені трикутники, вершинами яких є кружечки, що
позначають інших людей (наприклад, батьки, брат, сестра, керівник гуртка, друзі
і т.д.)
Дітям пропонується розмістити кружечок, позначений «Я».
Якщо кружечок розміщений всередині трикутника, отже, учень сприймає себе як
частину цілого, а якщо поза – то окремо.
«Якби я був…»
Подана гра-перевтілення веде до саморозкриття, учні вчаться змінювати себе,
управляти своїм настроєм.
Кожна дитина повинна обрати собі яку-небудь річ (парасолька, лампа і т.п.)
і поринути в її світ, уявити себе цією річчю, відчути її «характер». Від імені
цієї речі він починає розповідь про те, що її оточує, як вона живе, що почуває,
про її турботи, пристрасті, про її минуле, її майбутнє.
Ігри для
зосередження уваги
Для зосередження уваги під час проведення гурткових занять пропоную
використовувати наступні ігри.
«Пропусти число» (розподіл уваги)
Керівник гуртка пропонує дітям полічити вголос, причому числа, що містять 3
або діляться на 3, слід пропускати. Замість цих цифр необхідно вимовити
«Оце,так я!».
«Зірке око» (на
розподіл уваги)
Один школяр виходить із класу. Один із восьми-десяти учнів, що беруть у
грі, щось змінює у своєму зовнішньому вигляді, наприклад, розстібає ґудзик,
знімає годинник і т.д. Потім у клас повертається відсутній гуртківець і
намагається визначити, у чиїй зовнішності відбулися зміни.
«Квітограма»
За допомогою
кольорових жетонів чи інших речей можна дізнатись, чи сподобалось дітям
заняття.
|
Кольори жетонів
|
1 варіант
|
2 варіант
|
|
червоний
|
Усе
сподобалось, радію
|
Був
активним
|
|
Зелений
|
Радію,
що прийшов, але не всім задоволений
|
Не був
активним
|
|
жовтий
|
Не
зовсім задоволений
|
Не
прагнув бути активним
|
|
синій
|
Заняття
не сподобалось
|
Зовсім
себе не проявив
|
Музично-рухові ігри
Оскільки основним видом діяльності на заняттях з хореографії є рухова
діяльність, то музично-танцювальну діяльність гуртківців дошкільного та
молодшого шкільного віку доцільно організувати в ігровій формі.
До музично-рухових ігор відносяться ігри, в яких взаємодіють рух одразу в поєднанні з
музичним супроводом. Такі ігри будуються не на основі змагання, а на рівнозначній
творчій діяльності кожного з дітей, і супроводжуються позитивним емоційним
настроєм. Є багато різноманітних ігор, які можна використовувати на гурткових
заняттях. Найпоширенішими, які використовують педагоги нашої школи, є такі.
«Веселий м’ячик»
Діти передають
по колу м’яч і
співають:
«Ти котись,
веселий м’ячик,
По руках, та по
руках.
У кого веселий м’ячик,
Той танцює
гопака!»
У кого м’ячик опинився в
руках, той виконує певний танцювальний рух, який пропонує керівник гуртка.
«Лобода»
Діти беруться за
руки і йдуть по колу, співаючи:
«Дружно
танцюємо, тра-та-та, тра-та-та,
Танець веселий
наш – танець «Лобода»
Ведучий запитує: «Наші ноги
плечі хороші?»
Діти: «Хороші!»
Ведучий: «А в сусіда?»
Діти: «Ще кращі!»
Діти ставлять
руки на плечі своєму сусідові, йдуть по колу і знову співають…
Далі ведучий
запитує: «Наші вуха хороші?», «Наші коліна хороші?» і т.д.
Таким чином, подані вище ігри допоможуть керівнику гуртка урізноманітнити
гурткове заняття, зняти втому та напругу на гуртку, згуртувати дитячий колектив
та зацікавити вихованців. Адже основний закон дитячої природи, за словами
К.Д.Ушинського, полягає в тому, що дитина потребує діяльності безперервно і
втомлюється не від тривалості, а від одноманітності. І саме ігрова діяльність
істотно збагачує гурткові заняття розмаїттям форм і емоційним забарвленням.
Рольові
ігри
«Ідемо в
гості»
Діти об’єднуються
в групи:
«господарі» і «гості». «Господарі» повинні зустріти «гостей», використовуючи
«чарівні слова». «Гості» відповідають тим самим.
«Пародисти»
Спочатку слід обрати ведучого. Решта учасників будуть «пародистами». Діти
утворюють півколо, один із «пародистів» стає перед ними. Далі за сюжетом
ведучий виконує будь-які рухи, а «пародист» повинен їх повторити, причому
зробити це таким чином, щоб решті учасників було смішно, але не спотворюючи дій
ведучого.
Ведучий може робити будь-що: піднімати й опускати руки, присідати, тупцювати на
місці, стрибати, танцювати або виконувати будь-які інші , витонченіші рухи. Той
«пародист», який занадто спотворить жести ведучого, повинен змінити його. Якщо
таких, хто спотворив жести ведучого, виявиться багато, отже, ведучий сам обирає
собі заміну.
Комунікаційні
ігри
Для того, щоб вихованці вміли активно спілкуватися, висловлюватися та
слухали інших, аргументовано відстоювати свою точку зору і в той же час вміло
знаходили компромісні рішення, доцільно
проводити комунікаційні ігри. Гурток ніби перетворюється на «лабораторію», де
кожен гуртківець досліджує себе, пізнає свій стиль спілкування, експериментує,
вибудовуючи і моделюючи взаємостосунки з іншими членами гуртка. Крім того,
кожен має можливість спостерігати за поведінкою інших. У дітей розвивається і
закріплюється вміння ефективного спілкування.
Гра «Автобус»
Двоє вихованців - у центрі кола. Педагог
пояснює ситуацію: «Ви їдете в автобусі і раптом помічаєте в зустрічному
людину, яку давно розшукуєте. Потрібно домовитися з нею про місце і час
зустрічі. У вашому розпорядженні – одна хвилина, доки автобуси стоять біля світлофора».
Після
невербального (без слів) спілкування, діти діляться інформацією про те, як вони
порозумілися.
Обговорення:
q Чи легко
було зрозуміти партнера?
q Чи легко
передати інформацію без слів?
q Що допомагало,
а що заважало зрозуміти партнера?
q Як вам
вдалося порозумітися?
«Великі
пальці вгору, шепочемо всі разом»
Траплялося у вас, що всі діти одночасно вигукують відповідь на поставлене
запитання? Ця гра допоможе вам навчити їх зосередженості і витримки.
Ставте перед гуртківцями
нескладні питання. Кожен, хто знає відповідь, повинен підняти руку (при цьому
скласти її в кулак, а великий палець підняти догори). Коли побачите багато піднятих
рук, починайте рахувати «Один, два, три..!». На рахунок «три» діти всі разом
повинні прошепотіти відповідь.
Для вироблення
ефективної співпраці між членами гуртка, можна задавати питання, відповідь на
які діти знаходять по парах.
«Корабель серед скель»
Гра вчить дітей під час спілкування опиратися на власну інтуїцію та
довіряти своєму партнеру.
Всі учасники гри, тримаючись за руки, стають в колі. Так утворюється Берег,
всередині якого знаходиться небезпечне море зі скелями (їх роблять за допомогою
кількох стільчиків). Один з вихованців грає роль Корабля, який із зав’язаними
очима повинен дістатися «неушкодженим» до Гавані (цю роль виконує учень, який
стоїть в колі разом з усіма). Ще один гравець – це Капітан, який буде керувати
за допомогою слів своїм Кораблем. Завдання педагога в цій нелегкій грі:
створити помірної складності перешкоди (скелі). Взагалі, можна дозволити
Кораблю і Капітану попередньо визначати, скільки «скель» вони хотіли б оминути.
Коли Корабель
досягне кінцевої точки свого маршруту, Гавань радісно кричить: «Ти досяг своєї
мети!», і міцно його обіймає. За один раз «відправляти у плавання» можна не
більше двох-трьох гуртківців.
Обговорення:
q Чи
почував ти себе безпечно зі своїм Капітаном?
q Що в
наступний раз твоєму Капітану краще зробити інакше?
q Що було
найважчим для тебе, як для Капітана?
q Як ти
почувався, коли був Кораблем?
«Правда – неправда»
Яка різниця між переконанням і вмовлянням? Як можна відрізнити правду від
вмілої брехні? Як пов’язати довіру до
інших людей і впевненість у собі?
На ці питання
допоможе знайти відповідь запропонована гра.
Виберіть трьох бажаючих. Один з них -
Шукач скарбів, який із зав’язаними очима повинен знайти скарб. Скарб
(наприклад, монетка) потрібно покласти перед Шукачем на підлозі на відстані
двох метрів. Двоє інших учасників гри виконують роль Доброго і Злого
Чарівників. Добрий Чарівник підказує Шукачу найкращий шлях до скарбу. Завдання
Злого Чарівника збити Шукача з правильного шляху. Для всіх трьох юнаків
завдання є складним. Шукачу потрібно з¢ясувати, кому можна довіряти, щоб
якнайшвидше віднайти скарб, не знаючи напевне хто з його друзів Добрий, а хто –
Злий Чарівник. Добрий Чарівник говорить правду, однак, що він може протиставити
брехні Злого Чарівника? А Злому Чарівнику як обманути, щоб це було схоже на
правду? Отож, невідомо, як швидко Шукач знайде свій скарб.
«Передай маску»
Діти люблять грати в ігри, де можна поводити себе спонтанно, виявити своє
почуття гумору. Отож, надаємо їм таку можливість.
Всі учасники гри
сідають в коло. Перший гравець надає своєму обличчю особливого виразу, повільно
повертає голову до свого сусіда зліва, щоб він зміг краще роздивитися. Сусід
повинен в точності повторити цей вираз на своєму обличчі, а далі - повільно
повертає голову вліво, змінюючи при цьому вираз обличчя на новий. Так само
діють і всі інші учасники гри: спочатку учасники в точності повторюють вираз
обличчя свого сусіда справа, потім придумують власний вираз обличчя (може бути
комічним або погрозливим, страшним або смішним).
«Парне і непарне»
Щоб зняти напруження в колективі пропонується гра, під час якої діти активно
спілкуються між собою, розвивають свою ініціативу. Кожен учасник має по 15
горошин. Як тільки вихованець захоче вступити в гру, підходить до котрогось зі
своїх друзів. Протягує йому кулак, в якому знаходиться якась частина його
горошин і питає: «Парне чи непарне?» Якщо другий вихованець вгадав, то він
забирає ці горошини собі, якщо ж ні - віддає першому стільки горошин, скільки у
того було в руці. Перемагає той, хто
через 10 хвилин збере якнайбільше горошин.
|